КП “Водоканал” Мелітопольської міськради за результатами тендеру 6 грудня уклало угоду з київським ТОВ “ПВК Енергозберігаючі технології” на встановлення автоматизованої системи управління вартістю 445 тис. грн. Про це повідомляється у “Віснику держзакупівель”.

Згідно техдокументації, підрядник має влаштувати систему автоматичної реєстрації параметрів роботи свердловин Новопилипівського водозабору, водопровідної насосної станції (ВНС) № 5 другого підйому і ВНС №4 третього підйому КП “Водоканал”.

У процесі моніторингу автоматично контролюватимуться обсяг і тиск води у напірних трубопроводах, її рівень в резервуарах, споживаний насосними агрегатами струм і обсяг електроенергії.

Інформація технологічного процесу на об’єктах передаватиметься засобами GSM-зв’язку до диспетчерського пункту. Крім того, проектом передбачено візуалізацію технологічного процесу об’єктів та формування відповідного звіту при запиті через мережу Internet.

Загалом в тендері взяли участь чотири фірми. Найдешевшу пропозицію ТОВ “КЕП” (397 тис. грн.) відхилили через надання не в повному обсязі технічної специфікації.

В свою чергу, переможця зобов’язали сплатити послуги консультанта торгів у сумі 1470 грн., та на який саме рахунок не вказано.

“Ці вимоги до учасників торгів повторюють схему з Тендерною палатою, яка діяла у 2006-2008 роках”, – наводив слова експерта з державних закупівель Андрія Марусова в своїй статті ^[1] Гліб Канєвський з Центру політичних студій та аналітики.

За словами Марусова, тоді учасників торгів змушували платити пов’язаним з ТПУ “консультантам” за послуги, які нікому не були потрібні. Проте, на відміну від сучасної схеми, ці вимоги були формально легітимізовані завдяки внесенню потрібних норм до тендерного законодавства.

За власною ініціативою чи при розгляді скарг подібні вимоги в торгах перевіряли в Мінекономрозвитку, Антимонопольному комітеті. Перше відомство визнавало дії замовників такими, що “не враховують” вимоги закону “Про здійснення державних закупівель”. Їм було “рекомендовано усунути вказані порушення, а у разі неможливості їх усунення провести нову процедуру”. Антимонопольники вказували на дискримінацію учасників торгів.

Однак діла справа не пішла, оскільки Мінекономрозвитку надає лише рекомендації. Антимонопольний комітет розглянув одиничні випадки через оскарження. В інших тендерах, де бізнес підкорився поборам, схема залишилася без змін.