Токмацький районний суд 11 березня заочним рішенням ^[1] відхилив позов неназваної особи до держави Україна про відшкодування моральної шкоди, спричиненої завданими стражданнями його батькові за часів СРСР.

Як йдеться в матеріалах справи, батька позивача в 1936 році заарештували та вислали разом з родиною з території України до Казахстану. Рішенням тройки УНКВС Північно-Казахстанської області він був розстріляний в 1938 році за обвинуваченням в шпіонажі та антирадянській діяльності. Вже в 1039 році ухвалою Військового трибуналу Туркестанського військового округу обвинувачення відносно батька позивача зняті та він був реабілітований.

З 1936 року по жовтень 1938 року батько знаходився в місцях позбавлення волі строком 33 місяці. За оцінкою позивача, тривалий арешт та розстріл спричинив його батьку та йому моральні страждання на суму 40 тис. грн.

Але суд відмовив у задоволенні позову. Рішення аргументувалося на положенні про застосування закону від 1995 року “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду”. Згідно нього, право на відшкодування шкоди мають громадяни, щодо яких незаконні дії були здійснені після набуття Законом чинності, тобто після 16 січня 1995 року.

Натомість, суд вказав, що  до правовідносин з приводу реабілітації жертв політичних репресій повинні застосовуватись норми спеціального закону “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”.