ВАТ “Запоріжжяобленерго” за результатами тендеру 25 квітня уклало угоду з ТОВ “Крок Г. Т.” на поставку проводу загальною вартістю 8,45 млн. грн. Про це повідомляється у “Віснику державних закупівель”.

Замовлено дев’ять найменувань проводів загальною кількістю 191 км. В той же час, ціни на проводи замовлених марок можна знайти значно дешевше (повний перелік нижче). Так, провід СІПн-5 4х120 замовлено по 150 грн/м., коли на ринку аналогічний пропонують по 125 грн/м ^[1], провід СІПн-5 4х35 по 57 грн/м. замовлено при ринкові 39 грн/м ^[2].

ТОВ “Крок Г.Т.” належить запоріжцям Олегу Чадову, Геннадію Гемпелю та Олександру Стаценко.

Фірму  “Крок Г.Т.” в 2015 році  Антимонопольний комітет України  оштрафував ^[3]  на 50 тис. грн. за узгодження свої дій з конкурентом ТОВ “Транс-Кабель”   на торгах ^[4]  від “Запоріжжяобленерго”. При цьому “Крок Г. Т.” внесли до  реєстру ^[5]  підприємств-порушників антиконкурентного законодавства, пропозиції яких протягом трьох років замовники зобов’язані відхиляти під час торгів.

Та “Крок Г. Т.” в судовому порядку скасувало рішення АМКУ про антиконкурентні  дії і накладання штрафу. Запорізький госпсуд вказав ^[6], що на спірний тендер окрім “Крок Г. Т.” і “Транс-Кабелю” подавалися два інших учасники, що свідчить про наявність конкуренції та публічність тендеру. Ну а за відхилення пропозицій двох інших учасників “Крок Г. Т.” і “Транс-Кабель” не мають нести відповідальність – у випадку якихось порушень обленерго могло скасувати торги.

Також суд не визнав за вагомий аргумент схожість документів обох фірм на тендері, оскільки “Транс-Кабель” закуповувало продукцію в тому числі і в “Крок Г. Т.”, яке надало за договорами певні стандартизовані документи.

Щодо різниці цін між фірмами по всім позиціям рівно в 5% суд зазначив, що всі прайси фірми узгоджували самостійно, про що свідчать подані ними листи.

І в решті суд не визнав за достатній аргумент спільність власників обох фірм (“Крок Г. Т.” володіє ТОВ “Запорізька механізована колона №14”, а “Транс-Кабель” записано на “ЗМК №14”), оскільки в обох різні органи контролю і вони не перебувають у прямому підпорядкування.

Ці висновки суду першої інстанції підтвердила апеляція, а 17 березня 2016 року підтвердив ^[7]  вже Вищий господарський суд України.