Апеляційний суд Запорізької області ухвалою ^[1] від 16 листопада повернув справу про службове підроблення та зловживання владою тимчасовою в.о. начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів на повторний розгляд до першої інстанції.

Згідно матеріалів справи, тимчасово виконуюча обов’язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів Людмила Матвієнко у червні 2007 року протиправно визнала законність складання технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки біля ставка  в селі Н. Хортиця для будівництва та обслуговування житлового будинку невказаній у справі особі.

Так, вона знала що межі земельної ділянки площею 0,13 га раніше не встановлювались та межовими знаками не закріплювались. Окрім цього, запроектована земельна ділянка знаходиться у безпосередній близькості до водного об’єкта, однак своїм підписом Матвієнко все одно погодила експлікацію земельних угідь та ситуаційну схему на кадастровому плані технічної документації, чим фактично протиправно визнала законність складання розробником саме технічної документації замість проекту відведення. Таким чином, ділянку стало можливим отримати по спрощеній процедурі – без численних погоджень від відповідних органів та служб.

Крім того, вона склала та підписала висновок, в якому зазначила про відсутність будь-яких обмежень та можливості складання державного акту щодо права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в межах нормативної прибережно-захисної смуги, а відтак не могла бути приватизована та перебувати у приватній власності фізичної особи, а використовуватись лише на умовах оренди.

Внаслідок складеного і виданого висновку, а також погодженої Матвієнко технічної документації, сільрада прийняла рішення про затвердження технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Згодом на ім’я  невказаної у справі особи був виданий державний акт права власності на земельну ділянку.

Таким чином, Людмила Матвієнко своїми діями завдала тяжких наслідків державі на суму 108 тис. грн.

Виходячи з цього, прокуратура звернулася до суду із відповідним обвинуваченням. Однак Ленінський районний суд  вироком ^[2] від 19 травня 2015 року визнав Матвієнко невинуватою.

Однак за апеляційною скрагою прокуратури суд призначив новий розгляд провадження в суді першої інстанції. Так, на противагу рішенню районного суду вказувалося, що згаданий висновок суперечить вимогам законодавства, оскільки відповідно до карти з інвентаризації земель, ділянка знаходиться в прибрежно-захисній смузі ставка. Те, що в повноваження Матвієнко безпосередньо не входило приймати вказані рішення, не свідчить про те, що вона не була службовою особою, уповноваженою на прийняття рішень. Обвинувачена з березня 2007 року достовірно знала про розташування земельних ділянок біля ставка с. Н. Хортиця, оскільки була присутня при перенесенні в натуру меж земельної сусідньої ділянки. Свідки підтвердили, що невказана у справі особа мала право лише на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Ці ж дані щодо неможливості надання позитивного висновку по узгодженню землевпорядної документації на земельну ділянку підтверджені листами Головного управління Держкомагенства та Вільнянського міжрайонного управління Держсанепідслужби у Запорізькій області.