НАШІ ГРОШІ. ЗАПОРІЖЖЯ

Минулий 2016 рік став відправною точною для однієї з найкращих змін за останні кілька років – повноцінного старту системи електронних закупівель “Прозоро”. Тож далі трішки статистичних результатів застосування нової системи в Запорізькій області.

Одна з основних особливостей – для громадян відкрилася досі потаємна частина допорогових закупівель. Тобто ми і раніше бачили куди витрачаються кошти в результаті проведення тендерів. Однак, ці тендери проводилися починаючи з певних суми (200 тисяч для товарів і послуг, 1,5 млн. грн. для робіт).

Для розуміння, загалом у 2016 році опублікована інформація про успішно проведені тендерні процедури на 7,5 млрд. грн. З цієї суми 5,46 млрд. грн. проведено через старий “Вісник державних закупівель” і 2,04 млрд. грн. вже через нову систему “Прозоро”.

Та стверджувати про намагання встигнути провести тендери за старим законодавством не можна, бо публічні закупівлі мають незмінні нюанси, як то основні будівельні підряди на початку літа і заключення договорів на початку року. Не показав намірів кудись встигнути і аналіз за регіонами, на відміну від Києва.

Освоєння саме 7,5 млрд. грн. ми б побачили в будь-якому випадку, навіть без введення системи “Прозоро”. Але тепер повернемося до допорогових закупівель. Це всі закупівлі, які менше 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1,5 млн. грн. для робіт (у загальному випадку, для монополістів інші пороги).

Тут варто внести деякі нудні уточнення.  Під “допорогами” розуміється два види закупівель:

1. Просто звіт про укладання угоди – і такі звіти мають публікуватися у випадку закупівлі на суму понад 50 тис. грн;
2. Безпосередньо проведення допорогової закупівлі за схемою повноцінних торгів, але зі значно зменшеними термінами, вимогами і контролем.

Так от, перший пункт чітко регламентує законодавство – без нюансів публікуєте звіт про все що більше 50 тис. грн. і що пройшло без тендеру.

А застосування другого пункту спущено на місця. Тобто навіть на маленькі суми можна проводити закупівлю із застосуванням системи “Прозоро” за схемою повноцінних торгів. І такі рішення приймаються замовники безпосередньо чи, наприклад, місцевими органами влади для підконтрольних організацій.

Для прикладу, Запорізька облдержадміністрація ухвалила проводити такі допорогові закупівлі від 3 тис. грн., Запорізька обласна рада – від 30 тис. грн. Для структури Запорізької міської ради застосували певну диференційовану систему з поступовим зменшенням сум. Загалом з 1 січня ця сума установлена на рівні 10 тис. грн. для товарів, 50 тис. грн. для послуг і 50 тис. грн. робіт (у початковому варіанті 10 тис. грн, 100 тис. грн. та 300 тис. грн. відповідно).

Відмовитися від впровадження допорогових закупівель політично досить ризиковано. Але чиновники на місяцях примудряються залишати собі лазівки. Для прикладу, Запорізька міськрада окрім офіційних виключень для проведення допорогових закупівель на кшталт “комуналки” чи медикаментів, внесла зміни про можливість уникнення процедури через нагальну потребу. І цим вже користуються чиновники, замовляючи без конкурсу не критично важливі товари. При чому, замовляють комусь зі свого оточення або родичам представників певних політичних сил. Але це інша ситуація і нині цікавить суха статистика.

Так от таких допорогових закупівель у 2016 році проведено на суму майже 357 млн. грн. (тобто з оголошенням закупівлі, подачею заявок і послідуючим аукціоном). Ще на 585 млн. грн. у системі “Прозоро” було опубліковано звітів про укладання угод. Вражаючі суми, контролювати які ми не могли роками. І знов таки нагадаємо, що повноцінний запуск “Прозоро” відбувся лише 1 серпня – до цього часу допорогові закупівлі працювали здебільшого в тестовому режимі, а звітування по угодам взагалі не відбувалося. А відтак, ці суми справедливо можна множити на два для розуміння повноцінної ситуації у минулому році.

Добре, що ми тепер бачимо ці витрати. І тут варто звернути увагу не декілька моментів.

По-перше, це вподобання закупівель за прямими договорами  з подальшою публікацією звітів, замість проведення конкурентних допорогових процедур. Знов таки, їх проведено на 585 млн. грн. Безперечним рекордсменом за такими закупівлями стало КП “Управління капітального будівництва” Запорізької міськради. А половина всіх таких закупівель припадає лише на вісім замовників!

До того ж, за цим показником КП “Управління капітального будівництва” потрапило до ТОП-10 замовників по всій Україні.

По-друге, це потенційне ухилення від проведення тендерних процедур. Так, у 2016 році було укладено 159 угод без проведення конкурсних процедур в діапазоні суми 195 тис. грн. – 200 тис. грн. на загальну суму майже 32 млн. грн.

Трішки доповнюють цю тенденцію допорогові закупівлі. Адже після їх проведення було укладено 37 договорів в діапазоні 195 тис. грн. – 200 тис. грн. на суму трохи більше 7 млн. грн.

Тут варто зазначити що зацікавленість проведення саме допорогової закупівлі, замість повноцінного тендеру, окрім іншого має плюсом проведення успішної закупівлі навіть за участі лише одного учасника. В такому випадку з ним може укладатися угода без проведення аукціону. Тож в цій ситуації  формальності дотримані – “ми хотіли конкуренцію і все таке, але подався лише один учасник”.

Втім, зловживанням подібними закупівлями страждають багато замовників.

Наступна критична точка – 1,5 млн. грн., від яких потрібно проводити тендер для робіт. Але тут критичної тенденції не має. Так от в діапазоні 1,4 млн. грн. – 1,5 млн. грн. було укладено лише 13 угод на суму майже 19 млн. грн. А за результатом допорогових закупівель лише 3 угоди.

Ситуація і контекст таких закупівель може бути різним і можна допустити доцільність таких дій. Але це привід більш детально придивитися до таких закупівель, тим паче, що закон чітко забороняє ухилятися від тендерних процедур шляхом дроблення закупівель.

По-третє, це намагання встигнути освоїти кошти до завершення року. Хоча б на папері. Найкраще цю тенденцію показує розподіл укладання договорів без проведення процедур за місяцями. Також бачимо активізацію безпосередньо за тиждень до завершення року.

Тепер же до більш вузьких показників.

Один з найбільш розрекламованих результатів застосування “Прозоро” – економія. Вона визначається дуже просто – у різниці планової суми закупівлі та найкращої цінової пропозиції в аукціоні. Так от за 2016 рік досягнуто економії на рівні 234 млн. грн. Але це показний досить умовний, оскільки закупівля, де від самого початку завищеною планову вартість, буде більш ефективною, аніж закупівля з встановленою ринковою плановою вартістю.

І хоч є певні нюанси у визначенні економії – це гарний показник і багато маніпуляцій з ціною допоможе усунути просте збільшення кількості учасників у кожній закупівлі. А тут, наважаючи на всю рекламу нової системи, вихвалятися немає чим. Так, в середньому на торги подавалося 2,5 пропозицій. Тобто саме 2-3 пропозиції є стандартом. А 10 і більше – швидше винятки з практики. Загалом же у закупівлях прийняло участь 65 тисяч унікальних учасників.

Ну і головне. “Прозоро” працює за принципом “Всі бачать все” (для прикладу всі документи подані учасником на конкурс). Це наче увімкнути світло у кімнаті гуртожитку – і корупціонери  таргани розбігаються у різні сторони. Тож результат буде куди більшим, якщо кожен маленький українець буде частіше вмикати таке світло і дивитися на сайті prozorro.gov.ua куди ж витрачаються кошти.

Юрій Сидоров для “ДІЙ-Запоріжжя”

НАШІ ГРОШІ  Друкувати