Жовтневий районний суд вироком ^[1] від 30 січня визнав винуватим колишнього мелітопольського прокурора Миколу Гринька за втрату судових ухвал на аудіо- та відеоконтроль по справі щодо зберігання наркотиків.

Згідно з матеріалами справи, старший прокурор Мелітопольської міжрайонної прокуратури Микола Гринько наприкінці 2014 року склав як процесуальний прокурор два клопотання до слідчого судді апеляційного суду Запорізької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій: аудіо-відеоконтроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по провадженню за ст.307 Кримінального кодексу України ^[2] (зокрема, зберігання наркотиків).

Після задоволення вказаних клопотань Микола Гринько отримав від головного спеціаліста відділу режимно-секретної роботи апарату суду примірники вищевказаних ухвал і поклав до свого портфелю, хоч і розумів про заборону самостійно отримувати і транспортувати документи з грифом секретності.

Вже у Мелітополі він зустрівся зі своїм колегою (слідчим прокурором) і вони відправилися до кафе “Тріо”. Свій портфель, при цьому, Гринько залишив на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Після відвідин кафе (о 23-00) Гринько з колегою виявили, що скло переднього вікна автомобіля розбито, а з його салону зник портфель з вищевказаними документами. Таким чином Гринько не вжив заходів щодо збереження ввірених йому ухвал слідчого судді.

З огляду на це, було відкрито (у 2014 році) кримінальне провадження № 42014080000000395 та по закінченню розслідування до суду надійшов обвинувальний акт стосовно Гринька.

У суді обвинувачений свою вину не визнав та просив виправдати. Вказував, що зазначені клопотання він завжди самостійно відвозив до апеляційного суду. Порядок забезпечення режиму секретності не дотримувався у зв’язку із неможливістю забезпечення пересилки секретної кореспонденції фельд’єгерською службою або службою державного спеціального зв’язку. Надалі усі втрачені документи одразу відновили у повному обсязі. Стосовно підозрюваного по тій справі (зберігання наркотиків) винесений обвинувальний вирок ^[3], тобто викрадення документів не потягло за собою негативних наслідків. Гринько не є особою, яка порушила вимоги порядку режиму таємності, оскільки відповідальними за дотримання цих вимог є співробітники режимно-секретного органу та керівники.

Однак суд визнав його винним і призначив покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з роботою з документами, що містять державну таємницю на такий же строк. У підсумку, звільнив від покарання з іспитовим строком на 2 роки. Своє рішення суд обґрунтував тим, що дії обвинуваченого кваліфікуються за ст.329 ч.1 кримінального кодексу ^[4], як втрата документів, що містять державну таємницю особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами. Обвинувачений, у свою чергу, мав допуск до держтаємниці та не забезпечив належне зберігання відповідних документів, тому доводи щодо відсутності відповідальності з боку Гринька суд відкинув. Стосовно амністії, то її застосування не допускається, якщо обвинувачений заперечує проти цього, Гринько ж наполягав на виправданні.

Окремо у справі вказувалося, що у викраденому портфелі також була печатка режимно-секретної частини прокуратури. Стосовно викрадення було відкрите провадження, але доля документів невідома. Укладення договору зі спеціальними службами доставки документів входить до компетенції обласної прокуратури. Працівник мелітопольської прокуратури з секретності була притягнена до дисциплінарної та адмінвідповідальності по цій справі, зокрема, саме вона мали забрати спірні документи разом з прокурором з суду.

Миколу Гринька після вказаної втрати документів, вочевидь, звільнили ^[5] з прокуратури (працював там з 1999 року). Зараз начальником Управління правового забезпечення виконавчого комітету Мелітопольської міськради працює ^[6] особа з таким же ПІБ Гринько Микола Сергійович. У оновленій ^[7] декларації цей посадовець зареєстрував автомобіль Skoda Octavia A7 (2017 року) вартістю 718 тис. грн.