21 Серпня 2018
Апеляційний суд Запорізької області постановою від 6 серпня відмовив Миколі Сібулатову у стягненні 542 тис. грн компенсації за безрезультатне слідство та суди за обвинуваченням у підробці і використанні документів.
Згідно з матеріалами справи, Микола Сібулатов у 2001 році отримав для ознайомлення типовий бланк договору щодо надання послуг з теплозабезпечення. На цьому незаповненому бланку, за версією слідства, були проставлені печатка ТОВ “Токмактепломережа” та відтиск факсиміле підпису директора цього підприємства.
Надалі Микола Сібулатов вніс у цей бланк данні про себе, а також доповнення про обов’язок ТОВ “Токмактепломережа” доплачувати йому по 1 тис. грн за кожний недопоставлений градус тепла – нижче відмітки у +20 С. Про ці зміни він не повідомив працівникам підприємства та не надав їм екземпляр угоди. Наприкінці ж року він звернувся до суду для стягнення з “Токмактепломережа” 65 тис. грн збитків через надання неякісних послуг з теплопостачання.
З огляду на це, поліція у 2002 році відкрила кримінальне провадження за двома частинами ст.358 кримінального кодексу – підробка документу (ч.1) та його використання (ч.3). По закінченню слідства, прокуратура звернулася до суду із відповідним обвинувальним актом.
Сібулатов із цим не погодився та вказував про отримання двох бланків договору від підприємства – без підпису та відтиску печатки. Після внесення змін, він пішов до офісу ТОВ “Токмактепломережа”, де директор підприємства підписав документ і поставив печатку. Один екземпляр договору залишився у “Токмактепломережа”. Сібулатов жадав виправдувального вироку, вказував на недоліки слідства і наполягав на дорозслідуванні.
Загалом судова та слідча тяганина з обвинувачення Сібулатова затягнулася щонайменше на 15 років – з 2002 року по 2016 рік. Впродовж цього часу апеляційний суд чотири рази скасовував вироки першої інстанції (Токмацького та Чернігівського районного судів). Так, перша інстанція кожного разу звільняла Сібулатова від кримінальної відповідальності через закінчення строків притягнення до неї, але надалі апеляція скасовувала ці вироки та відправляла справу на дорозслідування або новий розгляд. Останнього (п’ятого) разу Токмацький районний суд у 2013 році самостійно повернув справу прокуратурі для додаткового розслідування.
Надалі прокуратура відкрила стосовно Сібулатова провадження №12013080350000876 (колишня кримінальна справа № 2260231) за вказаними статтями, але в той же день і закрила його – через відсутність достатніх доказів винуватості. Сібулатов з цим не погодився і скасував цю постанову через суд, вимагаючи належно розслідувати провадження. Однак, прокуратура у 2016 році знову закрила провадження за тими ж підставами.
Паралельно Сібулатов почав судовий спір за моральну компенсацію і подавав відповідні позови неодноразово. Так, наприкінці 2013 року Токмацький районний суд стягнув на користь Сібулатова 157 тис. грн відшкодування (із заявлених 357 тис. грн), завданих незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Надалі Сібулатов захотів отримати компенсацію 542 тис. грн ще й за страждання за період з 2013 року. Суд цього разу йому відмовив – через вже наявне попереднє стягнення коштів за моральну шкоду по цій справі, а також: він не був засудженим, його не тримали під вартою, не повідомляли про підозру, не арештовували майно, від посади не відстороняли. Підтвердила це і апеляція.
Tеги | Токмак