Запорізький апеляційний суд постановою ^[1] від 2 серпня визнав невинуватим директора КП “Управління капітального будівництва” Запорізької міськради Андрія Бушова у конфлікті інтересів при підписанні адвокатських договорів з юристами свого ж підприємства.

Згідно з матеріалами справи, директор КП “Управління капітального будівництва” Андрій Бушов у лютому 2019 року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Сергієм Мілешко, який був водночас і начальником юридичної служби вказаного комунального підприємства.

Оскільки ці особи мали службові стосунки, директор під час підписання договору не міг діяти об’єктивно. Окрім того, вказана закупівля, відповідно до закону, проводилася без конкурсної процедури, і директор самостійно визначав надавача послуг, тому під час укладання договору зі своїм підлеглим не міг діяти неупереджено.

Крім того, директор мав не пізніше наступного робочого дня повідомити своє керівництво або Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність в нього реального конфлікту інтересів.

Так само директор КП “Управління капітального будівництва” Андрій Бушов уклав договір з адвокатом Денисом Коноваловим, який також працював юрисконсультом у вказаному комунальному підприємстві.

З огляду на це, відносно дій директора склали протоколи за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів), а згодом прокуратура звернулася до суду, де Андрію Бушову призначили ^[2] 3,4 тис. грн штрафу.

Втім, обвинувачений з таким рішенням не погодився і звернувся до апеляції, яка його скаргу задовольнила: скасувала рішення першої інстанції та закрила провадження через відсутність події і складу адміністративних правопорушень. Вказувалося, що у матеріалах справи не зазначалося який саме інтерес директора міг вплинути на його неупередженість, також не було доказів наявності умислу. Суд першої інстанції не надав значення словам обвинуваченого щодо проведення вказаної закупівлі через зміни у законодавстві (представляти інтереси підприємства можуть у судах тільки адвокати, юристи – ні). Адвокатська ж діяльність здійснюється виключно на підставі відповідного договору. Відповідно до посадової інструкції, начальник юридичної служби міг представляти інтереси підприємства у судах лише в малозначних справах, а також інших державних і громадських організаціях у процесі розгляду правових питань. Посадовою інструкцією юрисконсульта взагалі не передбачено представництво інтересів підприємства у судах. Немає у матеріалах справи і відомостей, що директор повинен був зробити вибір між підлеглими й іншими особами, навпаки закупівля не передбачала конкурсного відбору. Також немає інформації, що між директором і цими працівниками існували позаслужбові стосунки. Отже у справі не доведено, що Андрій Бушов діяв в умовах реального конфлікту інтересів.

Варто додати, “Наші гроші. Запоріжжя” писали ^[3] про укладення вказаного адвокатського договору з Сергієм Мілешко.

Окрім цього, адвокатських договір зі своїм головним юрисконсультом-начальником юридично-договірного відділу укладало ^[4] і КП “Запоріжелектротранс”; КП “Центр управління інформаційними технологіями” замовляло ^[5] юридичні послуги адвокатському об’єднанню  “Афіна”, співвласниця якого працювала головним юрисконсультом цього ж комунального підприємства; також “Центр управління інформаційними технологіями” замовляв ^[6] бухгалтерські послуги фірмі “Сіннум”, якою володіє колишній головбух цього ж комунального підприємства; КП “Запоріжремсервіс” замовляло ^[7] юридичні послуги адвокатському об’єднанню “Астрєя”, яким володіють безпосередньо заступник директора та начальник юридичної служби цього комунального підприємства.