НОВИНИ

04.08.2020
03.08.2020
31.07.2020
30.07.2020
29.07.2020
28.07.2020
27.07.2020
24.07.2020
23.07.2020
22.07.2020
21.07.2020
Всі новини »

ТЕГИ

Мирно розіграний атом

30 Червня 2020

Атомна електроенергія вважається найдешевшою. Але вона може бути ще дешевшою. Наразі у її собівартість закладено численні витрати АЕС, котрі виробляють енергію, та різних підрозділів НАЕК “Енергоатом”, котрі забезпечують діяльність самих атомних станцій. Це витрати на ядерне паливо, на заробітну платню, на ремонти енергоблоків, на закупівлю запчастин для них і тд. І от на останні позиції щороку йдуть величезні кошти. Наприклад, в 2019-му році “Енергоатом” (включно з відокремленими підрозділами) уклав договорів на суму в 13,34 мільярдів гривень. З них на обладнання, запчастини, обслуговування й ремонти близько 10 мільярдів. Звісно, там де є великі гроші, обов’язково знайдуться ті, хто захоче відкусити собі їх побільше. Наприклад, розігруючи державні тендери та продаючи товар за завищеними цінами. Про групу фірм, яким вдалося таким чином отримати від атомників замовлень на майже 650 мільйонів гривень, і йтиме мова далі.

ТОВ “НВП “Атен” (далі просто «Атен») – київська фірма, яка за останні чотири роки отримала у структурі “Енергоатому” замовлень на 284 млн грн. Здебільшого це були поставки запчастин до насосів та компресорів, які використовують в енергоблоках АЕС. Із них 29 млн грн, до речі, це тендери Запорізької АЕС. Навряд ви здивуєтеся, якщо ми скажемо, що ця фірма – напряму пов’язана саме із ЗАЕС.

Попри столичну прописку самого “Атена”, власником та директором підприємства наразі є мешканець Енергодару Андрій Оверченко. Але так було не завжди. До кінця 2016 року фірма була записана на Аллу Колесник. За даними видання “Наші Гроші”, це співмешканка Руслана Колесника, колись секретаря і замголови, а нині замнач одного з відділів тендерного комітету ЗАЕС. Після неї власницею фірми на якийсь час вписали Ольгу Кириченко. Окрім того, що вона теж свого часу працювала на ЗАЕС, вона була сусідкою Колесників – жила за кілька будинків по тій же вулиці, а можливо навіть і родичкою – бо за тією ж адресою з Колесникам був свого часу прописаний її однофамілець, такий собі Олександр Кириченко. До слова, іще один співробітник ЗАЕС, продовжуємо збирати колекцію. Зрештою, три роки тому “Атен” переписали на нинішнього власника – Андрія Оверченка, котрий також геть не чужий усій попередній тусовці. На це геть недвозначно натякає спільна прописка із Ольгою Кириченко і її друге прізвище – Оверченко. Тобто, підсумовуючи, всю історію свого існування “Атен” мав чіткі, зрозумілі і в прямому значенні цього слова – родинні – зв’язки із атомниками. 

                                                                    Андрій Оверченко

То ж в цілому сам факт появи “Атену” на тендерах цих самих атомників – уже важко було б назвати випадковістю. Як і те, що за ним на поставки підтягнулася ще одна фірма Оверченка – ТОВ “Еласт Атом”. Його портфель замовлень від «Енергоатома» спрямував у кишеню Оверченка ще 11,5 мільйони гривень.

“Атен” та “Еласт атом”  активно “конкурують” на державних закупівлях з двома приватними підприємцями: Романом Захватовим з смт. Нова Прага, що на Кіровоградщині, та Артуром Ільченко з містечка Вишневого, що на Київщині. Чим цікаві ці ФОПи? 

Давайте почнемо з того, що що вони взяли участь у держтендерах 24 та 21 рази відповідно, і у жодному з них не виграли. Взагалі. Жодного разу. Але чомусь вперто продовжують на них ходити. Це перше.

Друге – вони беруть участь зазвичай у тих конкурсах, куди приходять “Атен” та “Еласт атом”.

Третє – стабільно складаючи конкуренцію Оверченковим фірмам, вони стабільно ніколи не знижують вартість своїх пропозицій і взагалі часто навіть подають неповний пакет тендерної документації. Це стабільно створює ілюзію конкурентних торгів і можливість фірмам у цих торгах “перемагати” (якщо цей термін взагалі доречно використовувати там, де ніхто особливо не воює насмерть).

Звісно, ця статистика сама по собі, хоч би й яка підозріла, не могла би бути прямим доказом пов’язаності ФОПів та фірм Оверченка і підставою звинувачувати їх у змові. Але саме ця статистика змусила нас закопатися глибше у атомні тендери Оверченкових фірм, і от що ми знайшли.

У лютому цього року “Атен” звично зайшов на тендер від Хмельницької АЕС у парі з Романом Захватовим. Для подання цінової пропозиції обидвоє скористалися драфтом (готовою формою), яку для зручності учасників пропонує замовник. Але в ході заповнення форми, як то кажуть “щось пішло не так”. ФОП  подав цінову пропозицію, яка по суті є видозміненою ціновою пропозицією “Атену”, редагування якої було, вочевидь, не дуже якісним. Це якщо ввічливо. А якщо простими словами, то виглядає так, ніби документи фірми перероблювали для ФОПа – і забули поміняти шапку. 

Це свідчить про те, що тендерна документація фірми та підприємця могли готуватися узгоджено, або й узагалі централізовано кимось одним із учасників, а це в свою чергу дає привід підозрювати узгодженість дій на закупівлі.

Загалом пара “Атен”-Захватов вісім разів були конкурентами на тендерах, де вони були єдиними учасниками, і так розіграли 12,21 млн грн. Також Роман Захватов перетинався на закупівлях з “Еласт Атом”. Теж у восьми випадках вони були єдиними учасниками, сума розіграшів – 3,60 млн грн.

Варто зазначити, що згідно фотографій на особистій сторінці у соціальній мережі “Вконтакті”, Роман Захватов у 2016-му році працював на автомийці (на фото він у брендованій футболці та з робочим бейджиком мийки), а у 2017-му, вочевидь, у коворкінгу (у підпису до фото – читайте, як він запрошує клієнтів). 

Другий підприємець, з яким розігрують тендери фірми Оверченка, це ФОП Артур Ільченко. “Атен” з Ільченком виявилися єдиними учасниками тендеру аж дев’ять разів. Сума розіграшів – 5,37 млн грн. З “Еласт атомом” підприємець “дуетом” взяв участь у закупівлях лише двічі, але ці розіграші обійшлися атомникам у 1,46 млн грн.

При цьому метадані файлів поданої Ільченком тендерної пропозиції на деяких тендерах підозріло співпадають із аналогічними у документації Захватова. 

Наприклад. У метаданих довідки про погодження з умовами договору Захватова на тендері від Рівненської АЕС – автором документу вказується такий собі “Алексей”.   

Цінову пропозицію Ільченка на іншому тендері від РАЕС готував теж “Алексей”. Варто також зазначити, що в документів збігається версія програмного забезпечення, яке застосовувалося при їх створенні.

З Романом Захватовим нам не вдалося сконтактувати, бо його номери телефонів не були доступні. Артур Ільченко підтвердив нам, що займається торгівлею насосами, компресорами та комплектуючими до них. За його словами, він не знайомий з Захватовим чи  Оверченком. Він також не пам`ятає про “Атен” та “Еласт атом” і стверджує, не мав ніяких домовленостей з цими фірмами.

Окрім згаданих двох ФОПів, «Атен» часто конкурував з ТОВ “Ігл фільтр”. Ця компанія належить естонцю Войту Райво і є представником однойменно фінської компанії  “Eagle Filters”. Однак на тендерах атомників “естонці” поводять себе один в один із українськими ФОПами. Дивіться самі.

Як і ФОПи – “Ігл” ходить на тендери … програвати. Із 38 тендерів, в яких узяв участь “Ігл фільтр”, він не виграв жодного. У 34 випадках “Ігл фільтр” конкурував саме з “Атеном” і на таких закупівлях фірми зовсім не торгувалися. Як і у випадку з ФОПами, документація “Ігл фільтр” та “Атен”  містить збіги у метаданих документів, котрі важко списати на природне “так співпало”. Так, автором цінових пропозицій обох фірм на тендері Рівненської АЕС був користувач “KraYY”, а документи готувалися в однаковій версії – PDF-1.5. Це створює враження, що документи готувалися або однією людиною взагалі, або щонайменше один на основі другого. 

Окрім цього, на тендер від “Енергоатома” фірма “Ігл фільтр” подавала документальне підтвердження статусу уповноваженого представника Сумського заводу насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш”. “Атен”, з яким конкурували “Ігл фільтр” при цьому є офіційним дилером продукції заводу.  

Загалом така “конкуренція” коштувала атомникам уже 157,76 млн грн, саме стільки розіграли Оверченко з естонцем.

Нам вдалося сконтактувати з директором “Ігл фільтр” Володимиром Акуловим. Він повідомив нам, що фірма де-факто більше не існує. А на питання про збіг у метаданих документів компанії він відповів, що не пам’ятає про тендери півторарічної давнини і не має бажання спілкуватися на цю тему через зайнятість.

Закінчуючи тему розіграшів, ще раз звернемо вашу увагу на те, що “Атен” є дилером сумського заводу “Насосенергомаш”. Це фірма прямо вказала у тендерній пропозиції на торгах, де … конкурувала з самим заводом-виробником.

“Атен” та “Насосенергомаш” були конкурентами на 20 тендерах і в 15 випадках вони були єдиними учасниками. Лише під час однієї закупівлі вони знижували вартість своїх пропозицій. Тобто, як і у випадку з ФОПами та “естонцями”, кривавої заруби за контракти ми не спостерігаємо. Як результат – три чверті контрактів розіграно на користь заводу, решта – на користь “Атена”. В грошовому еквіваленті це 465 млн грн і 31 млн грн відповідно. 

А тепер найголовніше – переплати. Проблема відсутності реальної конкуренції на “розіграних”, тобто заздалегідь “домовлених” тендерах полягає у таких же заздалегідь “домовлених” цінах. Такі ціни навряд будуть ринковими і справедливими. Якби ринок був справедливим – навіщо було б влаштовувати розіграші, правда? 

Враховуючи те, що ринок запчастин для обладнання атомних електростанцій є доволі вузьким, порівняти ціни не так легко. Але нам вдалося знайти декілька випадків явних завищень. 

У вересні 2019-го року “Атен” пропонував Южно-Українській АЕС втулку Н18.24.30.08 до насосу КсВА-1500-120 по ціні 72,2 тисячі грн. Таку ж втулку у лютому 2018-го року фірма хотіла поставити ЮУАЕС за 48,5 тисяч грн. Тобто, переплата становила майже 50%. Якщо раптом когось цікавлять делалі – то у 2018-му році долар був дорожчим, а виробник запчастини – той же, вітчизняний.

Тоді ж “Атен” пропонували ротор Н05.46.30.00 до насосу ЦН 400-105 за майже 87 тисяч гривень. У відкритих джерелах вдалося знайти ціну на цей виріб за  69,6-76,8 тисяч залежно від покоління. Тобто, їх ціну було завищено на 13-24%. 

У 2018-му році “Атен” з різницею в чотири місяці пропонували “Енергоатому” кільця Н78.23.124.01, Н78.23.124.02 та Н78.23.124.03  для насосу ГЦН-195М по ціні 405,5 тисяч гривень та 446 тисяч Таким чином вартість на рівному місці зросла на 10%.

У липні 2018-го року “Атен” пропонували Запорізькій АЕС чотири компресорні установки ЕПКУ-1,7/10-01 за майже 126 тисяч гривень за одиницю. При цьому у відкритих джерелах ми знайшли таку за 102 тисячі гривень. Ми сконтактували з постачальниками і при замовленні такої кількості обладнання вони навіть запропонували зробити знижку. Та поставка так і не відбулася: обладнання, запропоноване учасниками, не підійшло замовнику. Але якби договір таки уклали – переплатили б добру чверть від ринкової ціни.

І наостанок найцікавіший кейс. У вересні 2019-го року, “Атен” прополнували ЮУАЕС втулку Н18.50.30.05 до насосу КсВА-1500-120 за майже 59 тисяч гривень. Таку ж деталь фірма пропнувала в лютому 2018-го року за майже 4,5 тисячі гривень (обидві ціни обраховані з ПДВ).  Це означає, що з незрозумілих причин деталь (знову ж таки – того ж українського  виробника) зросла в ціні у понад 13 разів. 

Нам вдалося поспілкуватися із власником власником “Атену” і “Еласт Атому”. Однак домогтися від нього чітких пояснень – ні. Оверченко повідомив, що не знайомий ні з ФОПами Захватовим чи Ільченком, ні з “естонцями” Райво та Акуловим. Відповідно, за його словами, він не узгоджував з ними дії на тендерах. З приводу подібності тендерної документації та збігів по метаданим, Андрій Олександрович відповів, що не знає, що це могло бути. За його словами, в “Атена” великий колектив і питаннями тендерів займаються багато людей, а ще у фірми багато конкурентів і боротьба з ними нібито точиться запекла: 

Ми не вчора з’явилися, не в одному конкурсі беремо участь. Достатньо активно себе ведемо на закупівлях і чесно кажучи зустрічав таке, що… У мене навіть було таке, що мої бланки виходили у чужих хлопців. Не розумію для чого це робили. Було таке, що і печатки вирізали конкуренти, писали від нашого імені листи на замовників. У форматі боротьби я не дивуюся нічому, якщо чесно. У нас світ такий … Цікавий. І люди себе поводять дуже цікаво часом“.

Зрештою Оверченко запевнив, що не є прихильником “таких дій” (узгоджених дій на тендерах – Ред.) і попросив надати йому для вивчення знайдені нами докази, аби розібратися й надати коментар. Однак за тиждень листування з Оверченком конкретних пояснень його “запеклої боротьби” з ФОПами, “естонцями” і заводом, котрому він доводиться офіційним дилером, ми так і не отримали.

 

Вадим Коршенко

 

Матеріал створення спільно з Bihus.Info в рамках проекту “Лабораторія викриттів”. Проект реалізується спільно з Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

НАШІ ГРОШІ

04.08.2020
03.08.2020
02.08.2020