НОВИНИ

25.01.2021
22.01.2021
21.01.2021
20.01.2021
19.01.2021
18.01.2021
15.01.2021
14.01.2021
13.01.2021
12.01.2021
11.01.2021
Всі новини »

ТЕГИ

Білов – крутий чиновник, якби не його друзі

04 Грудня 2020

Три роки тому до Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради прийшло нове керівництво. Разом зі зміною верхівки установи культурне життя міста пожвавилося новими івентами, а туристична інфраструктура почала оновлюватися. Водночас підряди на організацію фестивалів, форумів, на усілякі ремонтні роботи та поставку різноманітних товарів для Департаменту почали отримувати особи, наближені до його нового керівництва. Загалом за цей період вони зібрали портфель держзамовлень на понад 20 мільйонів гривень. Замовлень, отриманих “по знайомству”, в обхід конкурентної процедури, та через тендери, на яких “переможця” було визначено ще до їх початку.

“Це просто треш якийсь”, – саме така реакція була в міністра охорони здоров’я Максима Степанова на фестиваль Khortytsia Freedom, організований у вересні Департаментом культури і туризму Запорізької міськради. Очільник МОЗ не стримав емоції, бо організатори музичного фестивалю не просто забили на здорову логіку і під час пандемії коронавірусу зібрали тисячі людей в одному місці, а не забезпечили обіцяні масочний режим, вимірювання температури та дотримання дистанції в необхідному обсязі. Складалося враження, що піар міської влади перед виборами був для чиновників важливішим за епідемію. 

А ще – ніхто, перефразовуючи класика, не зупинить розпил, час якого настав. Тому що, насправді, “треш” у Департаменті настав не з приходом епідемії. В тендерах Департаменту він оселився давно, прижився упевнено і проявляє себе стабільно – останні 3 роки, коли ним почали керувати Сергій Білов і Катерина Сімонова.  

Хто такі Білов, Сімонова та що це за Департамент взагалі?

Для початку про Департамент культури і туризму. Ця структура відповідає за покращення туристичної інфраструктури та проведення культурно-масових заходів у Запоріжжі. Коштом бюджетним, звісно ж. Наприклад, ініціює проведення якогось фестивалю, замовляє послуги з його організації за допомогою тендеру та платить переможцю-підряднику бюджетні кошти на реалізацію ідеї. Також в управлінні Департаменту є окреме комунальне підприємство – КП “Туристичний інформаційний центр” (далі просто “ТІЦ”). Це така установа, покликана допомагати туристам з пошуком екскурсій, турів, готелів та їх бронюванням тощо. Де-факто ж “ТІЦ” – офіс в центрі міста, в якому керівництво Департаменту засідає, проводить наради і друкує тендерну документацію. 

Посаду директора Департаменту наразі обіймає Сергій Білов. Приступив до виконання обов’язків він навесні 2017-го і спочатку очолював управління туризму. В інтерв’ю місцевим ЗМІ Білов розповідав, що кілька років жив і вчився у США, але щось не склалося і він повернувся до України, де почав займатися бізнесом – організацією концертів, фестивалів, рекламою та маркетингом. Ще одна річ, яку варто знати по керівника Департаменту – він відомий як вокаліст ВІА “Родина” (укр. – “Батьківщина”), гурту, що переважно виконує чужі відомі пісні у власному аранжуванні. Після того, як Сергій Білов став чиновником, місце вокаліста в гурті зайняв його брат Юрій. Трохи згодом ця деталь нам знадобиться.

 

Після того, як Білов “піднявся” до начальника Департаменту, його посаду керівника управління туризму зайняла Катерина Сімонова, яка з 2017-го року була начальницею відділу організації туристичної діяльності все того ж управління. Згідно з резюме за 2013-й рік, коли Сімонова шукала роботу асистента в Москві, чиновниця за фахом є менеджеркою/юристкою. Після навчання вона працювала помічницею нотаріуса та на Запорізькому заводі високовольтної апаратури спеціалісткою з методів розширення ринку збуту. Там вона організовувала закордонні поїздки, бронювала готелі і квитки. І це все, що нам відомо про її досвід роботи в туристичній сфері.   

“Родин’ні” зв’язки

Вперше пов’язані з Біловим підприємці потрапили на радари влітку 2017-го року, коли ТОВ “Акцент-М” та ФОП Максим Червоненко розпиляли закупівлю від Департаменту на поставку металевих туристичних покажчиків. Чому розпиляли? Почнемо з того, що Максим Червоненко є працівником “Акцент-М”: у цьому нескладно переконатися, проглянувши інформацію на торгівельних платформах і погортавши його фото у “ВКонтакті”. 

Розпил, вірогідно, пройшов не без відома керівництва Департаменту. Бачте, Червоненко ще й виявився барабанщиком ВІА “Родина”, в якому співав Сергій Білов. 

Завдяки цьому розіграному тендеру та ще кільком підрядам без конкурсу, знайомий барабанщик начальника Департаменту усього отримав від Департаменту та підконтрольного йому “ТІЦ” замовлень на 303 тис. грн. Але на цьому історія тільки починається – і Червоненко у ній лише перший шматочок яскравого пазлика. Адже, за нашими спостереженнями, він входить до цілої умовної групи підприємців, які також пов’язані з ВІА “Родина”, братами Біловими, і які також отримують від Департаменту Білова підряди. Схема зв’язків – нижче у спрощеному варіанті, а під картинкою – більш детальне пояснення. 

Наприклад, ще один підрядник – ФОП Микола Телятник. Загалом за останні кілька років він, без конкурсу та через розіграші, отримав від Департаменту та “ТІЦ” замовлень на суму 4,2 млн грн. Телятник теж пов’язаний із оточенням Білова.

На перший же тендер, щоб підтвердити досвід, Телятник надав угоду і рекомендації від іншого ФОПа, Ярослава Пилипенка. Останній вказується працівником вже згаданого “Акцент-М” разом із барабанщиком Червоненком. Окрім того Пилипенко – власник ТОВ “Крафт”, в якому Червоненко є директором.

 

Але це ще не все. Телятник в якості контактних на одній закупівлі вказував електронну скриньку kikagatina@gmail.com і номер телефону (097) 928-32-35. Цей номер, згідно даних Держреєстру, належав Христині Гатіній – дружині колишнього барабанщика ВІА “Родина”, Олександра Гатіна, з яким Сергій Білов знайомий як мінімум з 2005-го року, коли вони обидва грали у гурті “Седьмой километр”.

  

Чому ми говоримо про те, що Телятник не вигравав тендери, а пиляв їх? Бо суперниками його на закупівлях Департаменту щонайменше двічі були особи, конкуренцію з якими взагалі важко назвати конкуренцією. 

Перший – ФОП Максим Роднянський. Він подав тендерну документацію, яку було створено на одному комп’ютері, а потім роздруковано на одному принтері з документами Телятника, про що свідчили однакові метадані та плями відповідно. Окрім цього, назва документів підприємців – наскрізна. Тобто, в Роднянського назви документів представляють з себе номери від 1 до 12, а в Телятника з 13 до 30. Загалом Роднянський, “принтерний побратим” Телятника, отримав без конкурсу від усе тих же установ підрядів загальною вартістю 148 тис. грн.

Другий “супротивник” був на майже тримільйонній закупівлі меблів для Департаменту. ФОП Олександр Тинок. І, судячи з фото з весілля Юрія Білова, на якому наречені обіймаються з Олександром Тинком та його дружиною Катериною, підприємець є доволі близькою людиною для брата начальника Департаменту.  

Не оминув Департамент і самого екс-барабанщика “Родины”, Олександра Гатіна. Студентському другу Сергія Білова підконтрольний Білову ж Департамент віддав десять замовлень на суму майже 192 тис. грн.

А контакти дружини Гатіна, Христини, виявилися настільки популярними в середовищі підрядників Департаменту, що привели нас іще до чверті мільйона, злитих на “своїх”. Справа в тому, що окрім Телятника, її контакти на закупівлях вказував ще й ФОП Станіслав Могильний. Він отримав від Департаменту вісім замовлень на суму 398,7 тис. грн. Чому “своїх”? А, забули. Могильний теж був серед дорогих гостей на весіллі Юрія Білова та свого часу засвітився в компанії Сергія Білова. 

А тепер давайте повернемося до нашого першого героя – барабанщика Червоненка . В угодах у Червоненка вказаний номер (099) 000-32-50. Його ж у документах вказував ще один підрядник – Євген Матяжов. Від Департаменту й “ТІЦ” Матяжов отримав 16 підрядів загальною вартістю понад 1 млн грн. І це все – без конкурсу.


Перший фестиваль Khortytsia Freedom

У вересні 2018-го року в Запоріжжі вперше проходить масштабний Khortytsia Freedom: два дні виконавці зі всієї України виступають на двох тематичних сценах. Для його організації Департамент оголосив закупівлю, на яку прийшло всього два учасники: Олександр Медведєв і ТОВ “Бюро О”. Фірма зареєстрована буквально за місяць до тендеру, що не завадило їй виграти підряд вартістю 990 тис. грн 

Власницею фірми була Тетяна Драненко, а директором її чоловік – актор Юрій Драненко. Теж не чужа для братів Білових людина. По-перше, він близький друг брата начальника Департаменту Юрія Білова, про що свідчать численні фото і соцмережах із відповідними підписами, а по-друге, він не чужий і для ВІА “Родина”, адже присутній на фотосесіях гурту, а іноді навіть співає з ними

Ви здивуєтеся, але “програвший” ФОП Медведєв не зовсім програв. Медведєв – технічний директор творчого об’єднання Transit lable (юридичну особу не вдалося ідентифікувати). В “Transit lable” є свій сайт. І на ньому вказується, що саме працівники об’єднання займалися технічним забезпеченням Khortytsia Freedom 2018-го року. Того, гроші за який заплатили другу Білових. Хто на що вчився. До Медведєва ми, до речі, пізніше ще раз повернемося, бо “допомагати пиляти Хортицю” – для нього вже звичка.

“Улюблена дівчинка” Сімонової

У вересні все того ж 2018-го року Департамент провів тендер на організацію святкування Дня міста Запоріжжя разом із Днем визволення міста та Днем захисника України. Було два учасники – ФОП Олександр Рябцев та ФОП Вікторія Іващенко. Підряд вартістю 700 тис. грн отримала остання. Виявилося, що Вікторія Іващенко є близькою подругою на той момент вже начальниці управління туризму Департаменту культури і туризму Катерини Сімонової. Настільки близькою, що Іващенко супроводжує Сімонову у закордонних відпустках і на зустрічах із музикантами, які виступали на цьогорічному Khortytsia Freedom. А Сімонова, в свою чергу, в постах Facebook називала Іващенко “любимой девочкой”. 

 

Більше того, тендер ще мав ознаки тупого розіграшу: подана документація учасників була виготовлена на одному принтері та комп’ютері.

Загалом, окрім вищеописаного підряду, від Департаменту та “ТІЦ” Іващенко отримала ще шість замовлень без конкурсу загальною вартістю 241 тис. грн. А її “партнеру по принтеру” Рябцеву від них же прилетіло 112 підрядів на суму 436 тис. грн – причому все без конкурсу.

Перший жіночий форум Запоріжжя

В жовтні 2018-го року фірму “Бюро О”, переписали з друзів Білова на подругу Сімонової – ту саму Вікторію Іващенко. Директором фірми на якийсь час став Олександр Сизоненко. Він і є ланкою, яка пов’язує керівництво Департаменту з наступною парою підрядників, яким Департамент зливає бюджетні кошти. 

Восени цього року Департамент проводив “Перший Запорізький жіночий форум”. На його організацію теж оголосили тендер, на який прийшло тільки два ФОПи: Костянтин Скрипченко та Ігор Таран. Одразу зазначимо: обидвоє активно живляться з тендерів Департаменту. Таран за ці кілька років отримав підрядів на 4,43 млн грн, а Скрипченко – на 6,84 млн грн. Так от, цих двох важко назвати “запеклими конкурентами”. Ще раз – увага на чоловіка з прізвищем Сизоненко.

Таран вказував у якості контактного на тендері (а ще в особистому Instagram в рекламі власної крамниці музичної апаратури Taran Power Equipment (TPE) номер телефону (050) 607-40-08. Цей же номер на своїй сторінці в “Instagram” використовував для реклами організації пінних вечірок Олександр Сизоненко – колишній директор “Бюро О”.

Другий номер, який вказують Сизоненко та Таран у своїй рекламі, а саме (067) 841-90-75, є також контактним для ГО “Культплатформа” Сизоненка та Аркадія Набокова.

Окрім цього, судячи з фото в профілі Набокова, на якому фігурують Сизоненко та Таран, а також фото та відео з профілю останнього, усі вони мають дружні та робочі стосунки.


Чому так важливі ці робочо-дружні стосунки Тарана, Сизоненка та Набокова? Бо останні двоє вказуються в документах як працівники Костянтина Скрипченка, конкурента Тарана по тендеру.

І на додачу: тендерну документацію Ігоря Тарана, ймовірно, готували безпосередньо в Департаменті на одному принтері та комп’ютері. Про це свідчать плями на документах замовника й підрядника, а також їх метадані, що є ідентичними.

Ну й щоб взагалі не було сумнівів в тому, що Скрипченко та Таран конкурують лише номінально, ось ще один зухвалий момент. У вересні Департамент оголосив тендер на організацію Днів гостинності та наукової конференції AB URBE CONDITA двома лотами. Підряди на суму 835 тис. грн на все це отримав Скрипченко і саме він, згідно умов договору, мав займатися технічним забезпеченням заходів. Але Ігор Таран постом на своїй сторінці у Facebook палить усю контору і демонструє, що саме його Taran Power Equipment (TPE) займалася технічним супроводом заходів. 

Безпрограшна Khortytsia Freedom

Тепер, нарешті, розповімо вам і про цьогорічний фестиваль Khortytsia Freedom, епідеміологічний бардак на якому так обурив МОЗ. Пам’ятаєте, вище ми розповідали, як перший фестиваль виграли друзі Білових, а робили в результаті люди “програвшого” конкурента Медведєва? Схема, вочевидь, зайшла – на наступний рік вирішили повторити.

Підряд на організацію фестивалю у 2020-му році та низки інших заходів вартістю 3,3 млн грн отримав вже згаданий раніше Костянтин Скрипченко. “Конкуренцію” на тендері йому склав уже знайомий вам ФОП Медведєв. 

Згідно з угодою, Скрипченко мав забезпечити декорування сцен та інсталяцію – кулі у вигляді планет Сонячної системи. Але насправді це виконувала особа, якої не було ні у списках працівників Скрипченка, ні у списках його субпідрядників – Дар’я Лузанова (дівоче прізвище Ловчикова). Нам вдалося це з’ясувати завдяки сторіс, які Лузанова виклала в своєму Instagram. 

І знаєте, чому це привернуло нашу увагу? Бо Лузанова через купу спільних людей і речей дуже прямо і очевидно пов’язана із Медведєвим, який той тендер – знову! – нібито “програв”. Її чоловік працює у Медведєва, її тато – комерційний директор у “Transit label”, де Медведєв вказується технічним директором, а мама – власниця у фірмі, де Медведєв працює директором. Куди вже “рідніше”? А ще додайте до цього спільні бізнес-зв’язки та спільний принтер. Тобто, підряд офіційно отримав Скрипченко, а роботи все одно виконували наближені до його “конкурента” люди, що вже зовсім прямо натякає на те, що тендер знову був лише формальністю.  

 

Тільки не подумайте, що Медведєв ходить на тендери Департаменту лише “програвати”. Він часто і сам отримує від Департаменту замовлення: загалом 13 підрядів на суму 1,13 млн грн, без конкурсу та через розіграші. І виграє він не менш цікаво, ніж програє. Особливо, коли виграє в Руслана Лежньова. 

 

Руслан Лежньов – власник магазину Ruslan Music. Так от у себе на Facebook об’єднання Transit label Медведєва вказує, що співпрацює з цією компанією Лежньова.

Також за фото та відео на сторінці Лежньова можна зробити висновок, що він працював над організацією минулорічних фестивалів Zaporizhzhia Jazzy, Khortytsia Freedom та на святкуванні Дня міста Запоріжжя. Підряд на технічний супровід усіх цих заходів вартістю 3,2 млн грн отримав Олександр Медведєв із Transit label.

Як можна побачити, Лежньов активно співпрацює з “Транзитом”, але при цьому ходить з технічним директором об’єднання гратися в конкуренцію на держзакупівлі. Сам Лежньов, до речі, теж отримує замовлення від Департаменту без проведення конкурсних процедур уже назбирав 365 тис. грн. 

І ще один друг Юрія Білова

Наприкінці березня 2019-го року Департамент замовив ремонт огорожі Запорізької музичної школи №7 за без малого 100 тис. грн. Замовив, знову ж таки, не сторонній людині. І замовив без конкурсу. 

Роботи мав виконувати Богдан Джеріхов. Взагалі-то, ФОП із будівельними КВЕДами Джеріхов зареєстрував буквально за два місяці до тендеру. А до того працював у харчовій сфері. Мав відповідний ФОП і телефон його був вказаний як контактний в оголошенні про пошук працівників у сервіс доставки їжі та товарів Wishexpress. 

Відсутність досвіду, вочевидь, компенсувалася тим, що Джеріхов зі своєю дружиною Катериною Тоцькою добре знайомі з Юрієм Біловим, що підтверджується фото з його профілю в Instagram. Запорізькими кав’ярнями їхній спільний відпочинок не обмежується, про що свідчать фото подружжя в компанії Юрія Білова з їхнього спільного тріпу до Шарм-ель-Шейху в 2017-му році. 

А ось так, наприклад, Білов вітав пару з весіллям у відео-листівці. 

Очільник Департаменту культури і туризму Сергій Білов погодився відповісти на наші запитання щодо всіх цих неоднозначних закупівель, контрактів і підрядників Департаменту. Не будемо перевантажувати читачів розмовою тривалістю в годину, зазначимо найголовніше.

Отже, нас цікавили два основні питання. Перше – чому наближені до Білова підрядники постійно отримують замовлення від його Департаменту без конкурентних тендерів і чи не вбачає він у цьому конфлікт інтересів? Друге – чому, якщо конкурентні торги і проводять, то по фіналу виявляється, що замість переможця послуги надавав його конкурент, що нібито програв, або пов’язані із ним особи? На ці два питання Білов дав відповіді з одного боку, здавалося б, логічні, а з іншого – взаємозаперечні. 

Білов не приховує, що коли Департамент шукає підрядника, то першим ділом звертається до знайомих і друзів. Але чиновник не бачить конфлікту інтересів у тому, щоб його знайомі/друзі отримували підряди, оскільки, запевняє, отримують вони їх не завдяки знайомству з ним, а за завдяки кращій якості і ціні, за яку він готовий відповідати.

Перший фільтр це в нас знайомі, друзі, – визнає Білов. – Ну, тобто, ми робимо пошук, запрошуємо комерційні пропозиції, дивимося якщо ціна дешевше, якщо якість добра, то не бачу тут нічого поганого. Не працювати з ними, тільки через те, що ви знайомі… Ну я не знаю такого Закону. Навіть якщо там мій брат буде щось робити, якийсь підряд, тут нічого немає поганого. Якщо ми будемо з ним якось ділити гроші, або якщо він буде завищувати ціну, якось незаконно відхиляти ми там будемо інших конкурентів так, це питання. А якщо просто людина займалася там 20 років, наприклад, прокатним бізнесом, і я знайомий з цією людиною, і після цього, як я став директором Департаменту культури і туризму, людина повинна просто через це закрити свій бізнес і перепрофілюватися – ну я не вважаю це правильно. Там усі підрядники вони займалися, тобто вони не народилися з приходом моїм у Департамент”.

На перший погляд виглядає логічно, якби не два нюанси. Для початку – якщо є кілька варіантів підрядників, ціни і пропозиції котрих можна порівнювати, то чому тоді не провести конкурентні торги? Ми вже багато років аналізуємо держзакупівлі і можемо запевнити – пан Білов би дуже здивувався, наскільки ЩЕ нижче може впасти ціна, якщо участники дійсно відкрито конкуруватимуть. Окрім того, явно не відповідає дійсності твердження про те що всі підрядники Департаменту – “старожили” культурної/туристичної/івентової сфери. В статті ми наводили приклади, коли підряди віддавали “новонародженим” підрядникам, котрі до цього ще й взагалі в іншій сфері працювали.

Щодо другого питання, чому виграє один учасник, а роботи потім виконує його конкурент чи пов’язані з ним люди, то Білов переконує, що це особистий вибір головного підрядника – кого собі наймати на субпідряд, і що він як очільник Департаменту це питання не контролює. 

При цьому сам факт залучення якогось конкретного виконавця пояснює тим, що є роботи і послуги, які більше виконати нікому: “Розумієте, Запоріжжя не дуже велике місто. Що стосується івент-індустрії, якщо ми будемо казати там про свята, про фестивалі, також не дуже багато в нас підрядників є, які можуть виконати підряди на масштабні фестивалі, на жаль. Якщо сцена є тільки у “Транзита”, то напевно без різниці виграє “Транзит”, або виграє якийсь інший підрядник ну завжди будуть підрядники звертатися там до “Транзиту” та брати сцену у “Транзиту”. 

Тому, переконує Білов, це питання взагалі не до нього, як до замовника послуг, а до виконавців. Хоча ми вважаємо, що питання тут якраз до замовника, і то не одне. Перше процедурне – якщо якусь послугу дійсно може надати тільки один підрядник, то навіщо “імітувати” (ще й так топорно) відкриті торги, замість по факту відсутності конкуренції укласти прямий договір? Тобто, ситуація аналогічна з першим питанням про друзів, які отримують підряди без конкурсу – тільки з точністю до навпаки. А друге – чисто фінансове, при чому на рівні житейської логіки. Білов очолює Департамент, який є розпорядником коштів. Невже Білова, як людину, яка грубо кажучи “платить за весь бенкет” не дивує (а точніше – не насторожує і не напрягає) платити посереднику замість заплатити напряму тому єдиному, хто може щось зробити/надати? 

Аби прояснити нюанси роботи івент-сектору “зсередини”, ми також звернулися до практиків – поспілкувалися з власником запорізької компанії “Ozone-Music”, яка займається організацією масових заходів, Максимом Терещенком. 

Він пояснив, що окрім декількох київських компаній, в Україні більше немає таких фірм, які б могли забезпечити в повній мірі технічний райдер більшості артистів. Тому дійсно практикується так званий “добір” – коли організатори додатково орендують обладнання в різних прокатників. За його словами, цей добір практикують і ті, хто виграють тендери від Департаменту. Тому в цілому це нормально, що переможець тендеру винаймає ще субпідрядників / бере в оренду у когось техніку. Разом з тим, за словами Терещенка у Департаменті практикують один цікавий спосіб обмежити кількість підрядників, охочих до участі в тендері – не вказують чітких дат проведення заходів:

“Наприклад, в одному з тендерів була написана така умова: ми вам скажемо, яке обладнання й коли буде потрібно. І що це означає? Уявіть собі: я взяв собі роботу місяць тому, а тут мені кажуть: «Завтра в вас буде захід і треба поставити таке і таке обладнання». Мені ж потрібно його десь знайти. А якщо я зайнятий на цей день? Як працювати? Не було графіку прописано. Той графік заходів в тендерній документації – він незрозумілий. Я розумів, що в документах усе підготовлено під одну людину, або під якусь одну компанію”, – переконаний Терещенко.

Одразу зазначимо – нарікання Терещенка легко перевірити і підтвердити. Просто погляньте на ось цей шматок тендерної документації закупівлі на технічний супровід заходів впродовж поточного року. Не вказано навіть приблизних дат проведення заходів. Тобто, якщо “новорічні заходи” чи “День Незалежності” – пункти більш-менш зрозумілі, то коли Департаменту заманеться провести якийсь бізнес форум, книжкову толоку чи черговий фестиваль – хоч на кавовій гущі гадай.

Також, за словами підприємця замовник прописує технічні вимоги спираючись на наявне обладнання в тієї компанії, яка має виграти. Тобто складається стійке враження, що умови тендеру виписані так, щоб в ньому захотіло взяти участь поменше незалежних підрядників, або ж і взагалі обмежити коло учасників до окремих визначених підрядників, які б могли розраховувати на додаткову лояльність з боку замовника.

Тож наостанок не можемо ще раз не процитувати Білова. Під час розмови з автором цього розслідування, він бідкався, що “Наші гроші. Запоріжжя” проявляють підозрілу активність стосовно роботи Департаменту і що наші публікації, навіть якби ми в них позитивно відгукувалися про роботу Департаменту, будуть сприйняті читачами негативно. “Якщо навіть ти напишеш, що Сергій Білов, там, крутий чиновник, і це вийде на “Наші гроші”, все одно люди сприймуть, що щось тут Білов плох…”. І в якомусь розумінні він має рацію. Бо ми готові визнати, що Білов круто рулить Департаментом. Тільки з одним уточненням – круто рулить на користь свого оточення. Тому так. Білов – крутий чиновник. Якби не друзі.

А це таблиця з вищезазначеними підрядниками Департаменту, кількістю та вартістю укладених з ними угод.

Підрядник/ Постачальник Усього отримано замовлень від Департаменту Усього отримано замовлень від КП “ТІЦ” Отримано без конкурсу Отримано через розіграші З ким розіграно
ФОП Червоненко Максим Вікторович  5 – 292 911 3 – 9 970  7 – 82 981 1 – 219 900 ТОВ “Акцент-М” 
ФОП Телятник Микола Олександрович 13 – 3 530 692 2 – 49 000 13 – 257 983 2 – 3 321 709  ФОП Тинок Олександр Миколайович

ФОП Роднянський Максим Тарасович

ФОП Роднянський Максим Тарасович 2 – 139 965 3 – 8 482 5 – 148 447

ФОП Гатін Олександр Ігорович 10 – 191 816

10 – 191 816

ФОП Матяжов Євген                        Вікторович  12 – 763 600 4 – 264 000 16 – 1 027 600

ТОВ “Бюро О” 1 – 990 000

1 – 990 000 ФОП Медведєв Олександр Євгенійович
ФОП Іващенко Вікторія Володимирівна 7 – 1 329 665 1 – 48 450  6 – 240 865 1 – 703 771 ФОП Рябцев Олександр Миколайович
ФОП Рябцев Олександр Миколайович 10 – 364 300 2 – 71 700 12 – 436 000

ФОП Скрипченко Костянтин Миколайович  13 – 7 032 566

7 – 487 050 5 – 6 355 516 ФОП Медведєв Олександр Євгенійович

ФОП Таран Ігор Віталійович

ФОП Лузанова Дар’я Юріївна

ФОП Таран Ігор Віталійович 5 – 4 432 012

4 – 331 006  1– 4 101 006 ФОП Скрипченко Костянтин Миколайович
ФОП Медведєв Олександр Євгенійович 14 – 4 804 111

9 – 290 900 4 – 841 400 ФОП Лежньов Руслан Віталійович

ФОП Скрипченко Костянтин Миколайович

ФОП Лежньов Руслан Віталійович 4 – 365 000

4 – 365 000

ФОП Могильний Станіслав Володимирович 9 – 490 688

8 – 398 688

ФОП Джеріхов Богдан Вадимович 1 – 99 945

1 – 99 945

 

 

Вадим Коршенко

 

Матеріал створення спільно з Bihus.Info в рамках проекту “Лабораторія викриттів”. Проект реалізується спільно з Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

 

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

НАШІ ГРОШІ

25.01.2021
24.01.2021
22.01.2021