Апеляційний суд Запорізької області своєю ухвалою ^[1] від 26 серпня лишив в силі виправдувальний вирок чиновниці, яка в в 2007-му році незаконно виділила 0,13 га землі у прибережній зоні села Нижня Хортиця. Ця земельна ділянка охоплює західний бік затоки у маєтку Костянтина Григоришина.

За матеріалами справи ^[2], яка розглядалась в Запорізькому районному суді, в червні 2007-го року жінка тимчасово виконувала обов’язки начальника Запорізького районного відділу земельних ресурсів. На цій посаді вона погодила технічну документацію для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку площею в 0,1293 гектари, яка була розташована у селі Нижня Хортиця відстані 9 метрів від урізу ставка. Майже третина ділянки знаходилась в межах нормативної 25-тиметрової прибережно-захисної смуги, яка не може бути приватизована та перебувати у приватній власності фізичної особи.

На підставі погодженої чиновницею документації Розумівська сільська рада в липні 2007-го року прийняла рішення про затвердження технічного звіту із землеустрою. А в листопаді власник ділянки отримав державний акт на ділянку площею у 0,1293 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Згідно експертної оцінки, вартість землі складала на той час  108 тис. грн. Відтак, слідство кваліфікувало дії посадовця за ч.2.ст.364 КК – зловживання службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки й за ч.1 ст.366 КК – службове підроблення.

У свою чергу, на суді чиновниця не визнала своєї вини, адже вона на своїй посаді не робила  жодних дій, які б слугували підставою для відчуження земельної ділянки, оскільки таке рішення приймається колегіальним органом на засіданні сесії сільської ради. На її думку, висновок щодо обмежень земельної ділянки не є розпорядчим документом, а його складання та зміст не дають  підстави для виділення ділянки з державної власності. До того ж, їй надали довідку з управління водних ресурсів, що ділянка не відноситься до земель водного фонду, і технічна документація не містила даних щодо земель водного фонду, відстань до водного об’єкту не була відображена.

Землевпорядник Розумівської сільради засвідчив, що на засіданні сесії ради було встановлено факт не входження запроектованої ділянки до земель водного фонду, які не підлягають приватизації. В 2007-му ставок не був з’єднаний з Дніпром, і лише пізніше його з’єднали з річкою, через що він зараз вважається затокою. За свідченнями тодішнього голови сільради, ця водойма і зараз вважається ставком, а не затокою, тому що відповідні зміни до документації не вносилися.

На підставі свідчень цих та інших осіб суд дійшов до висновку, що висунуті прокуратурою обвинувачення не знайшли свого підтвердження.

На думку суду, прокуратура  не довела того факту, що посадовець здійснив дії щодо погодження документації на ділянку з чітким усвідомлення протиправності своїх дій та умисно зловживав наданими йому повноваженнями. Також прокуратура не надала доказів стосовно позитивного висновку  відділу земресурсів, який зобов’язував сільраду приймати подальші рішення щодо відведення ділянки у власність. На думку суду, цей висновок не мав характеру рішення, а розпорядником земель в даному випадку була тільки Розумівська сільська рада. Також виміри, на підставі яких було висунуто звинувачення, проводились у вересні 2013-го року і не дають фактичних даних щодо розташування спірної земельної ділянки відносно водного об’єкту у 2007 році. Відтак, суд повністю виправдав посадовця.

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення Запорізького районного суду. На думку суддівської колегії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про нездатність обвинувачення довести, що чиновниця є суб’єктом службового злочину, встановити мотив, за яким вона діяла в інтересах власника ділянки, та довести, що спірний висновок є неправомірним.

Спірна земельна ділянка площею в 0,1293 га входить до маєтку Костянтина Григоришина ^[3] в Нижній Хортиці, який оформлений на його тестя ^[4] Романа Якося.  ^[5]