Жовтневий районний суд ухвалою ^[1] від 12 березня задовольнив клопотання прокурора щодо закриття провадження стосовно підробки документів по фіктивним втратам газу на ПАТ “Запоріжгаз”, бо з дня вчинення злочину минуло більше трьох років і винних за цей час не знайшли.

Згідно з матеріалами справи, приймальники замовлень та диспетчери (аварійно-диспетчерських служб) районних Управлінь експлуатації газового господарства ПАТ “Запоріжгаз” у період з грудня 2014 року до квітня 2015 року на виконання вказівок керівництва, підробили журнали реєстрації заявок аварійно-диспетчерських служб ПАТ “Запоріжгаз” за жовтень – грудень 2014 року для підтвердження аварійних втрат природного газу, яких фактично не було.

Так, йшлося про невказаного диспетчера Вільнянського УЕГГ ПАТ “Запоріжгаз” та фіктивну аварію у с. Терсянка, задвижка №11 та задвижка №13. Також про невказаного диспетчера Михайлівського експлуатаційного цеху Токмацького УЕГТ (аварія за невказаною адресою), невказаного диспетчера Бердянського УЕГГ ПАТ “Запоріжгаз” (аварія за невказаною адресою). Відсутність аварій підтверджувалася оглядом місця події (не знайшли місць пошкоджень та проведення ремонтних робіт), показами свідків, які проживали біля місць аварій (не підтвердили наявність аварій) та розрахунками аварійних втрат (у деяких випадках аварійні втрати газу сягали об’ємів, у десять разів більших, ніж загалом отримував район).

Надалі завищені об’єми втрат газу (втрати вказувалися на рівні  5,4 млн куб. м.) внесли у передавальні акти з НАК “Нафтогаз України”. Після підписання цих документів, вартість вказаних обсягів газу були відображені в бухгалтерії підприємства як заборгованість перед НАК “Нафтогаз України”. Після цього, для приховування незаконного списання природного газу, за вказівкою керівництва ПАТ “Запоріжгаз”, протягом лютого 2015 року було проведено документальні розрахунки аварійних втрат природного газу за конкретними адресами, де умисно збільшено тривалість витоку газу. Надалі відомості про аварії відобразили в актах-розрахунках місячних обсягів втрат природнього газу. Також під зазначені розрахунки були переписані журнали реєстрації аварійних заявок (адреса аварії, час витоку газу, діаметр пошкодження).

З огляду на це, силовики у травні 2019 року відкрили кримінальне провадження №22019080000000026 (слідство проводило СБУ) за ст. 358 кримінального кодексу (підроблення документів).

Вже у січні 2020 року до суду звернувся прокурор з клопотанням про закриття цього провадження, оскільки відсутній потерпілий та цивільний позивач, матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано. Під час розслідування зібрано достатньо доказів на підтвердження підроблення документів, однак не встановлено осіб, які його вчинили. Повідомлення про підозру у кримінальному провадженні не вручалось. Тож провадження слід закрити на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України ^[2], у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд вказане клопотання задовольнив. Вказувалося, що зазначені норми кримінального процесуального закону пов`язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав, а саме: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Вказаний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості (і за нього передбачено або штраф або арешт або обмеження волі). За злочини невеликої тяжкості особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Варто додати, прокуратура окремо звинувачувала у втратах газу директора ПАТ “Запоріжгаз” Олега Мізіка за ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) та ст.366 (службове підроблення) КК. Однак у двох ^[3] інстанціях ^[4] їй не вдалося довести вину директора. Так, за ст. 366 КК – закінчилися строки давності, а за ст. 364-1 КК – потерпілий відмовився від обвинувачення. Втім по цій справі відкрили ^[5] касаційне провадження – 27 лютого 2020 року.

ПАТ “Запоріжгаз” контролюється ^[6] структурами Дмитра Фірташа, також 25% акцій товариства належить НАК “Нафтогаз України”. Олег Мізік нині ^[7] голова правління “Запоріжгаз”.