НАШІ ГРОШІ. ЗАПОРІЖЖЯ

Поки Служба безпеки України ховає декларації своїх співробітників як державну таємницю, принаймні один із них приховує також і свою де-факто дружину. З її зв’язками на специфічному ринку “конвертаційних центрів”.

Мова йтиме про Олександра Шмітька. Це зараз він в певному засланні і очолює кримське УСБУ (як знаходиться у Херсоні). Однак більшість його інтересів все ж залишились у Запоріжжі. І не тільки тому, що Шмітько і родом з цих країв, і тут же довгий час працював у силових структурах. Найбільш значимі посади – начальник УМВС України в Запорізькій області (2007-2008 рр.), перший заступник голови СБУ в Запорізькій області (2009-2010 рр.) та начальник УСБУ в Запорізькій області (2014-2017 рр.).

Саме за керування Шмітька обласне управління СБУ здригалось від скандалів.

• По-перше, це так званий туризм співробітників СБУ в зону АТО на кілька днів, чи навіть годин. Після чого такі співробітники оперативно отримували статус бойових дій. Ну а офіцера, який це викрив, звільнили, і він кілька років домагався поновлення на службу через суд.
• По-друге, це затримання двох співробітників за вимагання 200 тисяч гривень хабара за закриття кримінального провадження щодо незаконного зберігання небезпечних відходів на ЗТМК. По цій справі обшуки були навіть у самій будівлі УСБУ. А особливу родзинку цій справі додає перерахування частини хабара на офіційний рахунок Запорізького обласного благодійного фонду підтримки правоохоронної діяльності.
• А по-третє, найбільш доречний скандал до цього тексту. Це вилучення листування дружини Олександра Шмітька з головою Запорізької РДА Віктором Щербиною (відомого у кримінальних колах за прізвиськом “Гроб”) та депутатом Запорізької райради Григорієм Стогнієм (відповідно з прізвиськом “Гриша”). Обшуки у двох останніх фігурантів стосувалися корупції на ринку ритуальних послуг.

І все б нічого, звична справа для нас, але офіційно генерал-майор СБУ Олександр Шмітько не має дружини. Принаймні,  в єдиній публічній декларації за 2014 рік її не знайти.

 

Насправді друга половинка у генерала Шмітько є. Поки що навмисно уникнемо слова дружина, оскільки юридично ми цього не зафіксували. Однак інші факти свідчать про величезну ступінь наближеності чоловіка і жінки.

В листуванні з “Гробом” та “Гришею” половинка генерал-майора Служби безпеки України фігурує під ім’ям Маня. Це скорочене від Марія.

Далі – кілька сімейних фото. Нас на цих фото найбільше цікавить – автомобіль.

Нижче Шмітько зі своїм братом Валерієм та його донькою Ганною Зурубіною. Про всяк випадок повідомляємо: фото взяті з публічних акаунтів в соцмережах. Взяті ще рік тому, бо пізніше всі фото з дядьком Зарубіна видалила під тиском чиїхось аргументів.

Фото завантажене в соціальні мережі у 2013 році.

 

На ще одному фото добре видно номерний знак автомобіля Toyota Land cruiser Prado.

 

За інформацією наших джерел, офіційно автомобілем володіє Янковська Марія Анатоліївна 1971 року народження. Більше того, принаймні станом на початок 2017 року право керування належало Олександру Шмітьку.

 

Так от. Цій Марії Янковській належить будинок в центрі Запоріжжя. В січні 2017 року ми поблизу нього зафіксували автомобіль Toyota Hilux АР3993СР. Один такий автомобіль належить УСБУ в Запорізькій області, і саме СБУ, за інформацією наших джерел в МВС, володіє авто з цим номером.

Ми знайшли в архівах інтерв’ю Марії виданню “Істеблішмент” у 2008 році. Як дружини тоді ще голови обласного МВС Олександра Шмітька. В ньому Марія розповідає про досить специфічне знайомство зі своїм майбутнім чоловіком: вона пропонувала Олександру Шмітьку хабар за допомогу в особистих питаннях. Згадує власний бізнес – перукарню та спільного з Олександром Григоровичем сина – Якова.

Тут варто нагадати, що в декларації Шмітька є син Яків.

І на завершення, ще одна деталь. За номером який вказаний в реєстрі юридичних осіб для фізичної особи-підприємця Марії Янковської (0678993299) в соцмережах зареєстрована сторінка родички Олександра Шмітька – Тетяни Бурдейної.

Тож що ж, потенційно, має бути в декларації Олександра Шмітько?

Окрім показаного раніше будинку площею 326 кв. м. в центрі Запоріжжя та автомобіля, Янковській належить приміщення перукарні та квартира в районі зупинки Металургів.

В Бердянську на березі Азовського моря вона орендує земельну ділянку під будівництво готелю. А в Кирилівці має два будинки біля моря. Ми спробували знайти ці будинки – однак через хаотичну забудову – не вдалося.

Квартиру у власність Янковська отримала через третейський суд, а будинки в Кирилівці вже через традиційний, Якимівський районний суд.

Так, Кирилівська селищна рада передала в оренду ТОВ “Фірма “Славутич” дві земельні ділянки. Пізніше фірма віддали їх за суборендною в користування Янковській. Остання без дозволів збудувала там котедж на 75 кв. м. та 59 кв. м.  Для легалізації самобудів Янковська подала в Якимівський райсуд і останній, хоч і визнав незаконність забудови, позов задовольнив і визнав за нею право власності на будинки.

Окрім цього, Янковська через власну фірму орендує ще одну ділянку на Бердянській косі під будівництво готелю.

 

Бізнес Марії Янковської і павутиння конвертаційних центрів

Згідно інформації аналітичної системи “YouControl”, у 2000-у році Марія Янковська створила ПП “Люкс-сервіс” (ліквідована у 2016 році). Власником і директором фірми Янковська була не довго і вже у липні 2002 році її переписали на Миколу Дехтярьова з під Запоріжжя. Зазначимо, що і під час володіння фірмою Дехтярьовим, бухгалтером “Люкс-сервісу” у бізнес-реєстрах значилася все ж Янковська.

Так от, Дехтярьов також володів ПП “Травниця плюс”. Фірма фігурувала у кримінальній справі проти невказаної особи стосовно створення нею фірм для незаконного формування податкового кредиту по ПДВ. І саме на прохання цієї невідомої особи Дехтярьов став власником та керівником “Травниця плюс” у травні 2002 року. Про це свідчив сам Дехтярьов.

Встановити достеменно хто ж була ця особа з кримінальної справи з огляду на її давність – ще 2009 рік – не вдалося, як і результат справи для організатора схеми.

Однак зробимо припущення.

Контактними телефонами “Люкс-сервісу” були 270-71-75 та 68-81-02. Ці ж номери використовували “Сільгоспсервіс” з вищевказаної кримінальної справи про створення невідомою особою підставних фірм. А для “Травниця плюс” значився 270-71-75 Дехтярьова.

За адресою реєстрації фірми “Сільгоспсервіс” по вул. Вольській був прописаний Олександр Місюра. Тут же було прописано низка інших фірм з його сином, Володимиром, у власниках або ж іншими людьми. Однак всі ці фірми також використовували вищевказані телефонні номери.

Ну і 68-81-02 – це домашній номер телефону Місюри.

Одна з таких фірм, “Сінергія-КР” фігурувала в уже недавній справі про створення конвертаційного центру. Тут же було задіяне ТОВ “Сьомий континент-5″ з Юрієм Марущаком у співвласниках. Також Юрій Марущак є співвласником ТОВ “Буд-енерго-стандарт” яке в 2012 отримало підряд на реконструкцію палацу спорту “Юність” вартістю майже 94 млн. грн. Як відомо, фірма роботи так і не завершила і по результату на реконструкції знайдено численні розкрадання.

Про розкриття вже нового конвертаційного центру прокуратура розповіла влітку 2014 року і опис справи є в численних документах з реєстру судових рішень. В них організатором роботи конвертаційного центру називається саме Олександр Місюра.

Для діяльності конвертаційного центру використовували низку фірм, через рахунки яких протягом 2009 – 2013 року пройшло 554 млн грн з подальшим “обналом”. Через підроблення документів на фіктивні операції контрагенти фірм ухилилися від сплати податків на суму 28,05 млн. грн.

Цікавий збіг. Що діяльність конвертцентр здійснював з жовтня 2009 року. А на кілька місяців раніше, у травні, Шмітько стає заступником керівник УСБУ в Запорізькій області.

По результату, у 2015 році Місюрі суд призначив покарання у вигляді дворічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади протягом року зі штрафом у розмірі 5100 гривень. Але оскільки суд дійшов висновку, що Місюра може виправитися на свободі та врахував низку пом’якшуючих обставин (позитивна характеристика, щире каяття, непідсудність до цього часу та нетяжкі нинішні злочини тощо), то звільнив його від призначеного позбавлення волі, якщо протягом року не буде вчинено нового злочину.

Переліком відбулися і його спільники.

Так от, цей організатор конвертаційного центру Олександр Місюра через фірму “Сільгосп-синтез” у 2007 році створив ТОВ “Байкал-17”. А у 2010 році співвласником фірми стала Марія Янковська і володіє ним до цього часу.

Свою діяльність конвертаційний центр, зокрема, провадив в будівлі обласного комітету Комуністичної партії України, де в ході слідства навіть проводили обшук.

Що цікаво, серед безлічі клієнтів конвертаційного центру засвітилися ТОВ “Запорізька Індустріальна Компанія”, якою володів Олексій Бабурін – син керівника облорганізації КПУ Олексія Бабуріна та колишнього народного депутата разом з Владиславом Куценком – майбутнім помічником генпрокурора.

Пізніше обвинувачені в організації конвертаційного центру  навіть організували прес-конференцію з метою спростування діяльності конвертаційного центру як такого та і причетності керівників запорізького обкому Комуністичної партії України до цього взагалі. Зокрема, в ній взяв участь Олексій Бабурін (молодший).

І цікавинка на завершення. Партнером Янковської по фірмі “Байкал-17” є Михайло Северин. Він є співзасновником ТОВ “Авес” разом із Савелієм Павленком, який протягом трьох скликань був помічником народного депутата Олексія Бабуріна від вже забороненої комуністичної партії. І знову нагадаємо, що саме в будівлі обкому КПУ займав офісні приміщення конвертаційний центр.

То що маємо в результаті? Діючий співробітник СБУ приховує свою співмешканку, на яку оформлено в дивний спосіб купа майна. Співмешканка з різницею в 10 років контактували з учасниками конвертаційного центру і його організатором. А останній відбувся переляком.

Звісно, у житті бувають дуже різні збіги. Але все ж здивування нас не покидає. Бо дуже дивне якесь тилове забезпечення у теперішнього українського офіцера.

Юрій Сидоров, Анатолій Остапенко

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО “Медіавізія”. Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

НАШІ ГРОШІ  Друкувати